Сыворотка правды: Расшифровка внутренней речи оскорбившегося

Originally posted by yatsutko at Расшифровка внутренней речи оскорбившегося

Что делает человек, оскорбляющийся на слова, изображения, жесты и прочие условные воздействия, телом и имуществом всерьёз не ощущаемые, и требующий для «обидчика» реального наказания? Он выслушивает чьи-то слова и решает про себя:

- Ок, хорошо, ты меня оскорбил, а я принимаю это оскорбление и оскорбляюсь. Я принимаю на себя это эфемерное виртуальное воздействие и начинаю изо всех сил по этому поводу страдать, то есть, производить ментальные и эмоциональные усилия по культивированию своего собственного дискомфорта. Я не напрягусь ни единой извилиной, чтобы пропустить сказанное тобою мимо ушей, я предпочту оскорбиться. Хотя речь всего лишь о словах, изображениях или жестах, мне выгодно подать всё так, будто ты сильный и опасный, ты меня оскорбил, я же, несчастный и слабый, оскорбился и хочу, чтобы за меня кто-нибудь отомстил. Только отомстил не словами: наедине с самим собой я ведь прекрасно понимаю, что словесные воздействия — чушь, бред и пшик. Нет. Я хочу реального воздействия — сования кулаком в рыло, денежного штрафа, тюремного срока, казни. Двойные стандарты — наше всё. Но вслух я этого не скажу. Я буду упорно талдычить тупые бессмысленные спекулятивные метафоры («мне наплевали в душу», «задели мои религиозные чувства»), пока речь идёт обо мне, но буду сразу переходить к речи о жёстких материальных воздействиях, когда речь заходит о тех, кто говорит что-то, что мне не нравится.

Совершенно омерзительное, по-моему, поведение. Мелочное, жлобское и трусливое.

Запись опубликована Записки Дениса ЯЦУТКО. Вы можете оставить комментарии здесь или здесь.

Яблуко від яблуні: куди «падають» сини високопосадовців?

Originally posted by maidenua at Яблуко від яблуні: куди «падають» сини високопосадовців?

Хай там як здавалося на перший погляд, але у синів впливових батьків не так вже й багато варіантів прославити своє ім'я серед широкого загалу. Тим не менш, вони майже ніколи не обирають найприродніший спосіб – чесну працю

На жаль, із природністю у мажорів не склалося, тож найбільш ходовими варіантами п'ятихвилинної та найчастіше не такої вже й бажаної слави є: фігурування у журналістських розслідуваннях з приводу різних оборудок, скандальна слава після гучних аварій і бійок та найневинніше, тобто активне світське життя і потрапляння у різноманітні розважальні переліки «найбажаніших женихів України». Списки ці, до речі, можуть радше викликати співчуття, ніж якесь бажання, тому що перебувають у прямій пропорційності до бабла, причому навіть не наречених, а їхніх батьків.

Хоча загалом жити дітям особливо талановитих батьків не так сумно, як може здатися на перший погляд. За бажання вони можуть стати будь-ким, навіть генералами у 29 років, як це зробив Ігор Калєтнік. Про його корумпованість складають легенди, втім, це не завадило йому стати заслуженим юристом України, директором Департаменту боротьби з митними правопорушеннями, директором Департаменту організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, суддею, народним депутатом і зрештою очолити Державну митну службу України.

( Read more... )

Мовне законодавство від Партії регіонів як засіб продажу України

Originally posted by ut_magazine at Мовне законодавство від Партії регіонів як засіб продажу України

Про мовний закон імені Ківалова-Колесніченка написано і сказано багато. Навіть дуже багато. Розумного і дурного, раціонального й суперемоційного, доцільного і зайвого. На перший погляд, він «обкашляний» з усіх боків і з усіх позицій.
Проте поза полем уваги практично всіх дискутантів з усіх таборів залишилася надзвичайно важлива проблема: для кого готуватимуть випускників шкіл та вишів навчальні заклади тих областей (регіонів), де другою мовою – де-факто нарівні з державною – стане російська (майже половина країни), румунська (Буковина) та угорська (Закарпаття) мови?
Власне, йдеться про речі засадничі, навіть якщо відволіктися від певних змістовних нюансів різниці між україномовною й іншомовною-в-Україні освітою: про термінологію інженерної справи та юриспруденції, медицини і бухгалтерії – і так далі, і таке інше. Тобто – про здатність фахівців з вищою та працівників із середньою освітою розуміти один одного під час виконання професійних обов’язків. Іншими словами – про єдиний інтелектуальний, правовий та виробничо-технологічний простір країни.

Читати далі