МІЖ ДВОХ ІБЕРІЙ

[taiba]

Originally posted by rino_ceronte at МІЖ ДВОХ ІБЕРІЙ

Як я й обіцяв, пропоную свою книгу "Між двома Іберіями", в якій наводяться свідоцтва того, що картвельські слова та корені є присутніми в українській та європейській топоніміці, а також у українському та західноєвропейському доіндоєвропейських субстратах.

1. Книга не для продажу, а для вільного розповсюдження.
2. На книгу зареєстровано всі права. Нічого міняти в ній не можна.
3. Найближчим часом надрукую певну кількість примірників, які привезу до Сакартвела при найближчій нагоді в подарунок друзям, що приймали участь у дослідженні.
4. Буду вдячний, якщо ті, хто знайдуть книгу та тему цікавою, дадуть на неї посилання у себе в блогах.
5. Якщо хтось вбачить якійсь розвиток цього проекту в Сакартвело чи десь ще, я завжди відкритий для будь-яких ідей.
6. Книгу написано українською мовою з двох простих причин: (1) я більше нічого не писатиму іншою мовою, доки українська мова не стане на ноги; й (2) суть книги в тому, що українці з картвелами вже спілкувалися одне з одним напряму без усіляких посередників тисячі років тому. Не потребуємо ми посередників й зараз.



Скачати можна звідси (1,46 Mb):

Rapidshare:
https://rapidshare.com/files/1963326069/iberias_ukr_final.pdf

Emule:
ed2k://|file|iberias_ukr_final.pdf|1488706|3D0C2F00444702087E31172B8DFF1B60|h=6K52BOPNRNGEHJNSXX57WRLZMUW4JIN2|/

Rutracker:
http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=4146421

Comments

[goutsoullac.livejournal.com]

Цыкаво!

Власне у цьому субстратному іберо-кавказькому ареалі осідлих аграріїв Циркумпонтійської зони виявляємо аналог теоніму старого верховного бога слов’ян, Сварога : пра-нах.-дагест. *swĭrHo “старий” (у праіндоарійському svarga – це не ім’я божества, а назва неба, можливо первинно – зодіакального кола).
Поряд з до-індоєвропейським походженням гідроніму “Дунай” виявляємо аналогічне походження інших гідронімів: Тиса ( ≈ абазин. “тІса”— “свинець”), Псло (Псьол) ( ≈ абазин. “псыла» — «масний, жирний»), Сула ( ≈ хатт. “шул” – “достаток”), Сож ( ≈ хатт. “шаг(х)” – “поганий”), озеро ( ≈ абхаз. “аза” – “вологий”; баск. “езе” – “волога”), Буг ( ≈ адиг. “бгы” – “течія”), Іква ( ≈ картв. “ква” – “яруга”) тощо.
Можливо, що цього ж походження гідронім “Дніпро” (у балканській традиції – “Ніпру”, як “Дністер” – “Ністру”), де наявний субстратний компонент d- ( ≈ баск., абхаз., рутул. d- “показник третьої особи однини” ≈ англ. it), а сам гідронім може стосуватися до картв.-баск. napiri “межа, берег, край”, що підтверджує, на нашу думку, засвідчене греками тубільне (праслов’янське) найменування ріки як “Бористен” ( ≈ болгар. діал., сербо-хорв. “бразда” – “межа”, “русло”,“канал”, “зрошувальний канал” ~ нім. Frche, англ. farrow, кельт.-валл. rhych "борозна", італ. porca "земля між двома борознами" ~ тохар. proksa "зерно", слов. *proso "просо"), а “борисфеніти” – “порубіжні” племена (надалі = “гуни”, від адиг. “гьунэ” — “край, рубіж” = анти/ханти, від санскр. anti "край, межа", "периферія, околиця" ). Можливо