Радіо-спогади
Nov. 25th, 2006 11:16 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
taibaЯкось чи то пізно влітку, чи вже восени 1993 року я за якоюсь бідою поїхав на дачу. Та попав під дощ, а не взяв ані парасольки, ані куртки. Отже довелося зачекати в хатинці, поки воно розгодиниться. Нащастя там був наш старенький переносний радіоприймач. ВЭФ-305. Він і досі є, але вже не працює. І якраз в цей час по улюбленому радіо "Промінь" (о! там був улюблений хіт-парад "12 мінус 2", з якого я дізнавався про багатьох чудових українських виконавців. А одного разу до хіт-параду зателефонував якийсь дядько з Білорусі, та розмовляв своєю мовою. Всі були здивовані, як легко його розуміли.)...
Так от, в цей час по "Променю" презентували новий альбом улюблених (та давно змовклих) Депешів (Songs of faith and devotion). Приймало погано - адже гроза, та й апарат 3го класу, та ще й місце не дуже... Але то було напевне саме ефектне знайомство з новою музикою... Отже я навіть затримався після дощу, аби дослухати.
Все ж того разу я таки змок. Здається навіть трохи похворів... Але воно того було варте!
А ще приємний спогад про той приймач - колись у нас відбулася глобальне пересування меблів, через що на деякий час в коридорі стояв великий шифонер. Накидавши туди подушок, та закрившись з лампою й приймачем, було кльово уявляти себе якимось там Штірлицем. А приймач той багатодіапазонний, та під вечір починав ловити багацько іноземних станцій. Просто увімкнеш якісь китайські новини, та й насолоджуєся (хоча нічого й не розумієш). :-) Були й шпіонські канали, як в "Возвращение Бекаса", коли бездушний голос читав якісь символи.
А ще було "Радіо Россії" (не плутати з "Русскім радіо"), на якому цілу годину йшов хітпарад "Четыре четверти", де було багато гарних груп з "андеграунду", що й сучасний Інтернет про них не знає. Нажаль.
А чого це я тут "мемуарю", спитаєте ви - тому що саме зараз дивлюся надибану в мережі фантастичну за впливом психоделічну стрічку "eternal sunshine of the spotless mind", де Джім Кері грає чи не єдину некомічну роль. І там дуже виразний момент із дощем.
Так от, в цей час по "Променю" презентували новий альбом улюблених (та давно змовклих) Депешів (Songs of faith and devotion). Приймало погано - адже гроза, та й апарат 3го класу, та ще й місце не дуже... Але то було напевне саме ефектне знайомство з новою музикою... Отже я навіть затримався після дощу, аби дослухати.
Все ж того разу я таки змок. Здається навіть трохи похворів... Але воно того було варте!
А ще приємний спогад про той приймач - колись у нас відбулася глобальне пересування меблів, через що на деякий час в коридорі стояв великий шифонер. Накидавши туди подушок, та закрившись з лампою й приймачем, було кльово уявляти себе якимось там Штірлицем. А приймач той багатодіапазонний, та під вечір починав ловити багацько іноземних станцій. Просто увімкнеш якісь китайські новини, та й насолоджуєся (хоча нічого й не розумієш). :-) Були й шпіонські канали, як в "Возвращение Бекаса", коли бездушний голос читав якісь символи.
А ще було "Радіо Россії" (не плутати з "Русскім радіо"), на якому цілу годину йшов хітпарад "Четыре четверти", де було багато гарних груп з "андеграунду", що й сучасний Інтернет про них не знає. Нажаль.
А чого це я тут "мемуарю", спитаєте ви - тому що саме зараз дивлюся надибану в мережі фантастичну за впливом психоделічну стрічку "eternal sunshine of the spotless mind", де Джім Кері грає чи не єдину некомічну роль. І там дуже виразний момент із дощем.
