"Хто ж таки їхав із Дону додому?"
Sep. 6th, 2013 02:08 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
taibahttp://denameg.livejournal.com/448605.html
http://history-ua.livejournal.com/402552.html
http://proridne.com/pisni/%D0%87%D0%A5%D0%90%D0%9B%D0%98%20%D0%A5%D0%9E%D0%97%D0%90%D0%A0%D0%98%20%D0%86%D0%97%20%D0%94%D0%9E%D0%9D%D0%A3%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%9E%D0%9C%D0%A3.html
http://aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1008
http://terek777.livejournal.com/92628.html
Вас ніколи не дивувало, чому в українській пісні співають про українських же козаків, що вони ніби - гвалтівники і вбивці? Я про тут пісню, де "Ой ти Галю...". Ось знайшов цікавий матеріал, допис Михайла Молявка "Хто ж таки їхав із Дону додому?" і поділюся ним із Вами:
"Вслухаймося у текст пісні "Їхали козаки", яку в 1936 "повернув українському народові із забуття" московський краснознамьонний хор красной армії. Останнє видання цього тексту: Київ, 1993, "Музична Україна" 4707, збірник пісень; упорядник - Поріцька О.А., "Як засядем, браття, коло чари", сторінка 252. Отже, читаємо: "Їхали козаки із Дону додому, підманули Галю, взяли із собою. Ой ти Галю, Галю молодая, лучче тобі буде, як в рідної мами".
Зазначимо, що наш народ віками шліфував кожен наголос, кожну риму, складаючи пісні. А тут з першого ж куплету проглядає невправність, як технічна, так і смислова. Далі ж козаки в пісні показані не лицарями, а лиходіями, що поводяться з бідолашною Галею, як татари-людолови:
Везли, везли Галю крутими горами,
Крутими горами, темними лісами...
Прив'язали Галю до сосни косами.
Підпалили сосну із гори до низу.
Сосна горить, а Галя говорить:
"Ой, хто це чує, нехай порятує".
Тут уже не тільки рими, а й складів не вистачає для збереження ритму, мелодії і злагоди співу. Та облишмо, бо далі: "Обізвався козак: - Я в полі ночую, Я твій голосочок далеко почую". Почув козак! Облишмо наголоси! Чи є козак, який би кинув дівчину напризволяще, не порятував би її від нападників? А що ж у пісні? Гидко цитувати той текст хору імені Алєксандрова, чи не Л. Первомайським писаний (редагований), що знаходив "народні пісні про сокола Леніна", та для повної картини мушу подати увесь той бруд, кинутий в обличчя козацтву, що з дому свого - Дону, їхало невідомо до якого дому:
Каже другий: - я в полі пахаю,
Ой хто дочок має, нехай научає,
Ой хто дочок має, нехай научає.
Нехай на досвітки гулять не пускає.
Чи є хоч один українець, який би землю не орав, а пахав? З чийого лексикону словечко "пахаю", здогадатися неважко. А з останніх рядків виглядає лукавий мораліст, який "піклується" про цноту козацьких наречених і дочок роду нашого. Та козаки сам за себе могли постояти і на вечорницях, і на досвітках - берегти честь дівочу й дати відсіч усяким нахабам.
Може, й не винна упорядниця, що знайшла для збірника пісень такий текст. Не було під рукою іншого. А чи існував інший текст? Так, існував. За справжній зміст цієї пісні далекий родич нашої сім'ї дядько Гордій потрапив до одного з концентраційних таборів, збудованих у Києві за наказом Лєніна. Концтабори призначалися для "антисемітів"... Це окрема тема. А зараз про пісню. Ось як склав її народ і як співав її знищений чекістами-сіоністами дядько Гордій:
Їхали хозари із Дону додому,
Умовляли Галю їхати з собою:
"Ой ти, Галю, Галю молодая",
Умовляли Галю їхати з собою.
"Єдєм, Галя, с намі, мудримі жидамі,
Будєш жить получше, чєм у родной мами".
Не слухає батька Галя молодая,
До жидів на воза весело сідає.
Ті ж повезли Галю курними шляхами,
Крутими ярами, темними лісами.
Розтинали Галю масними руками,
Прив'язали бідну до сосни косами.
Попід ноги Галі накидали хмизу,
Запалили сосну із верху до низу.
Сосна догоряє, Галя промовляє:
"Ой хто мене чує, нехай порятує".
Козаки почули, до лісу майнули -
Жидів порубали, Галю врятували.
Ой хто дочок має має, нехай научає
З хтивими жидами шляхом не пускає.
Рядок "Ой ти, Галю, Галю молодая" є приспів перед повторенням кожного другого рядка куплету.
У цьому тексті були ще куплети, які, за нашим українським звичаєм, не співали, коли за столом були діти. У них йшлося про всі тортури над Галею та її опір злодіям. Я лише раз чув їх і на жаль, не запам'ятав. Батько останній раз проспівав цю пісню, почувши спотворений текст і заборонив нам співати її, пом'янувши дядька Гордія, якого не врятувало посилання на те, що так співає народ. Чекіст Ося Лівшиц сказав, що за такі пісні ЧК "пєрєстрєляєт вєсь етат народ".
Пісні про козаків, як і саме козацтво, нищилися комуністичним режимом особливо ретельно. Щоб і духу козацького на цій землі не лишилося. Лише в 1936 році, коли деякі активісти-чекісти, серед них і О. Лівшиц, були самі загнані в НКВДистські підвали на заслужену собачу смерть, а слово "козак" перестало вживатися владою, як синонім слова "контра", разом з піснями, переробленими "народними поетами" на новий лад, відредаговану пісню під назвою "Їхали козаки" було "повернено" українцям краснознамьонним хором Москви.
Дуже прикро, що деякі сучасні виконавці народних пісень включають цю, перероблену нашими ворогами пісню, до свого репертуару, не замислюючись над огидним змістом. Чим, безперечно, тішать тих, чиї далекі предки їздили із Дону додому, підманюючи й обезчещуючи по дорозі недосвідчених дівчат".
(Текст подано Михайлом Молявком зі слів його батька)
а ось тут кажуть:
Від гурту "Буття" я почула виконання зі словом "татари". Мене завжди дивувало, чтому козаки так погано могли поставитися до своєї ж дівчини? З татарами стало виглядати логічніше. Але все ж не зрозуміло, куди їхали татари в такому разі. Далі, відомо, що козаки таки зваблювали українських дівчат, щоб перепродавати їх татарам та туркам. Може, таке зваблення мало "очищуючу" функцію?:-))
У О.Забужко написано ".. і Юзьо-філолог запевняв, просто-таки божився, наче в первісній версії мала бути не “Галя”, а “Хая”, “шинкарочка молодая”, - і то вже аж згодом усна традиція переробила незвичне ім’я на фонетично подібне “своє”, знайоме…" (оповідання "Чорний ліс. Травень 1947 р. ….."
Далі. Чула версію, що ця пісня за версією якогось М.Молявко (http://www.jew.kiev.ua/Vozrozhdenie/Averbuh/Shma/Shma15.htm) звучала інакше, а саме:
"Їхали хазари із Дону додому
Підмовляли Галю їхати з собою.
Ой ти, Галю, Галю молодая
Підмовляли Галю їхати з собою.
«Едем Галя с нами, мудрими жидамі
Будеш лучче жити, чем у родной мами».
і т.д.
Нібито пісня ця у народному варіанті звучала так, а ось версію з козаками написав "поэт Первомайский, «который выискивал и публиковал народные песни о соколе Ленине». Пісню з "козаками" дійсно виконував Червонознаменний хор СРСР, а текст її вперше опублікували у збірці "Музична Україна" у 1993 році.
Важко сказати, що з цього усього правда...і хто такий М.Молявко, що так стверджує.
*** а також ***
А ще одну версію з козаками написав український поет кінця 17 ст. Климентій Зіновіїв, який писав "о козаках... которыє у во(и)ско іду(т); а люде(и) на путе(х) ідучи(х) або ъдучи(х) о(б)дыраю(т): или, що ко(л)вєкь насы(л)ствіємь рабуючи, пакости створяють" (Цит. за Балушок В. Обряди ініціацій українців та давніх слов'ян - Львів-Нью-Йорк, 1998 - с.59. Балушок посилається на видання Зіновіїв Климентій. Вірші. Приповісті посполиті. - К, 1971 - с.60).
Балушок розглядає це в контексті обряду ініціацій як своєрідні прояви "антиповедінки". Одна з таких "пакостей" цілком могла відобразитись у цій пісні.
Крім того, серед козаків різної наволочі не бракувало, і в фольклорі відображались реальні козаки, які не були таким взірцем моральності, яким їх намагається зображати романтична національна традиція.
Ще слід враховувати негативне ставлення народної моралі до таких мандрівок з козаками.
***
http://www.pisni.org.ua/songs/45981.html
Їхали Хозари із торгу з розбою.
Підманули Галю забрали з собою.
Дівчинонько гарна, поїхали з нами.
Краще тобі буде як в рідної мами.
Галя согласилась, на віз почепилась.
Та й повезли Галю темними лісами.
Стали спочивати в темному ярочку.
Там і оганьбили українську дочку.
Прив’язали Галю до сосни косами.
Підпалили сосну. Поїхали сами.
Кричить Галя криком, кричить репетує:
"А хто в лісі чує, нехай порятує!"
Кричить Галя криком, кричить, промовляє:
"А хто дочок має, нехай научає.
А хто дочок має нехай научає,
із людьми чужими у ліс не пускає.
Навчіть батьку й мати із ким дочкам знатись,
а кого здалека треба обминати!"
http://www.lvivpost.net/content/view/3206/414/
***
Василь (Живосил) Лютий - Їхали хозари із Дніпра додому (Ой ти, Галю...)
http://freemuzichka.com/tunes/%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%9E%D0%9C%D0%A3
http://www.youtube.com/watch?v=Qop0WujP35o
***
http://www.youtube.com/watch?v=RwBoIskIOoI
